Важливо про воду, яку ми п'ємо
Вода! В тебе нема ні смаку, ні запаху, тебе неможливо
описати, тобою насолоджуєшся, не відаючи, що ти таке.
Не скажеш, що ти необхідна для життя, ти — саме життя,
ти — найбільше багатство на Землі,але й найвибагливіше...
Антуан де Сент-Екзюпері
Питна вода – найважливіший фактор здоров’я людини. Жодний життєво важливий процес не може відбуватися без води, жодна клітина не може обійтися без водного середовища. Встановлено, що 80% усіх хвороб в світі пов'язано з незадовільною якістю питної води та порушенням санітарно-гігієнічних та екологічних норм водозабезпечення.
За даними ВООЗ 25% населення планети постійно перебуває під загрозою хвороб, пов’язаних зі споживанням недоброякісної питної води. Для України забезпечення населення якісною питною водою є однією із найбільш пріоритетних проблем, адже за рівнем водозабезпечення ми посідаємо одне з останніх місць серед країн Європи. Ця проблема стосується як централізованого, так і нентралізованого водопостачання.
Але на сьогодні привертає на себе увагу та викликає занепокоєння збільшення кількості спалахів гострих кишкових інфекцій в Україні, фактором передачі збудника яких стала недоброякісна питна вода. Тому для виробництва питної води слід надавати перевагу воді підземних джерел питного водопостачання, надійно захищених від біологічного, хімічного та радіаційного забруднення. Втім, за нинішніх реалій, відмічається дефіцит водних ресурсів належної якості та достатньої кількості. Проблема якості та безпеки для здоров’я населення питної води була завжди актуальною і надзвичайно гострою. І якщо в Європі вже давно відмовилися від вживання води з колодязів, то в Україні вони є основним джерелом питної води для майже 75% сільського населення.
Тож, питна вода, призначена для споживання людиною, повинна бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад. Проте переважна кількість населення користується питною водою з джерел нентралізованого водопостачання – шахтних колодязів чи артезіанських колодязів, в яких питна вода характеризується значним вмістом в ній нітратів, завищеного вмісту загального мікробного числа та вмісту бактерій групи кишкової палички, все це може відзначитись на стані здоров’я людини та привести до виникнення гострих кишкових захворювань. Крім кишкових інфекцій, через питну воду можуть передаватись також захворювання на туляремію, лептоспіроз,сибірську виразку, тощо.
Інфікування води в колодязях збудниками кишкових інфекцій та іншими хвороботворними мікрорганізмами відбувається при потрапляні в неї виділень хворих і бактеріоносіїв різними шляхами: при просочуванні у воду колодязя господарсько- побутових стічних вод, води при пранні білизни, вмісту вбиралень, вигрібних ям, тощо. Забруднення води має місце також і в тих випадках, коли недалеко від колодязів розташовані приміщення для свійських тварин та водопій, коли в колодязі потрапляють трупи гризунів, деякі з яких можливо, були хворі на різні інфекції. Вода в колодязях може інфікуватись і через відра, якими користуються для забору води. В зв’язку з цим, окремої уваги заслуговує питання правильного місця розміщення та облаштування криниць. Перш за все, потрібно звернути увагу на місце розміщення криниці, яке повинно бути на підвищеній місцевості, на відстані не менше 50 м від вигрібних ям, гноярок, ферм, інших джерел забруднення ґрунту. Стінки криниць повинні бути щільними без тріщин, висота криниці над землею – не менше 0,8 м, дно бажано вкрити шаром піску, гравію чи щебеню товщиною 20-30 см.
Для підйому води із колодязя використовується коловорот з відром для загального користування. Проте, за можливості краще застосовувати насоси. Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра.
Територію навколо шахтного колодязя потрібно утримувати в чистоті. Навколо криниці облаштовується глиняний «замок» глибиною 2 м та шириною 1 м, а також відмостка з цегли або каміння, забетонована чи заасфальтована, шириною 2 м з нахилом близько 0,1 м від криниці, зверху облаштовуються кришка та навіс.
Кринична вода повинна бути прозора, без запаху, смаку й кольору. Якщо хоча б один критерій не відповідає нормі, терміново потрібно приступати до очищення (санації) колодязя. Очищати його потрібно щороку. Воду при цьому використовувати не можна, особливо якщо вона призначена для пиття.
Профілактична санація шахтних колодязів включає очищення, ремонт та дезінфекцію. Спочатку колодязь повністю звільняють від води за допомогою насоса або відер. Перед тим як спуститись у колодязь, необхідно з’ясувати наявність у ньому вмісту вуглекислого газу. Для цього на дно колодязя опускають запалену свічку у відрі. Якщо вона гасне, то спускатись у колодязь небезпечно.
Видаляють забруднення, сторонні предмети, намул, інші відкладення на стінах колодязя і з його дна. Стінки очищують від обростання, за потреби - ремонтують. Після чого здійснюють дезінфекцію - розчин наносять на стінки колодязя будь-яким підходящим способом: за допомогою розпилювача, пензлем, валиком. З цією метою можна застосовувати дозволені Міністерством охорони здоров’я України препарати, які внесено у відповідний державний реєстр дезінфекційних засобів, попередньо уважно вивчивши інструкцію (регламент) застосування препарату. Дезінфекційні засоби випускаються у вигляді таблеток, що добре розчиняються у воді, серед них добре відомі: «Акватабс-8,68», «Жавель-клейд», та інші. Завершивши дезінфекцію зрубу, необхідно почекати, доки не набереться колодязь водою. Після чого рекомендовано дезінфікувати водну частину колодязя.
Після проведених робіт відкачування води з криниці доведеться повторити кілька разів, поки запах дезінфекційного засобу вивітриться або хоча б не послабшає до прийнятного рівня. Однак протягом наступних одного-двох тижнів воду перед вживанням рекомендується все ж прокип'ятити.
Варто також дослідити пробу води у атестованій лабораторії на визначення фізико-хімічних та мікробіологічних показників. Обов'язково слід переконатися, що очищення колодязя привело до бажаного результату і в розпорядженні власників будинку з'явилася чиста колодязна вода.
Тай взагалі, не лінуйтеся перевіряти зайвий раз якість води, можливо, це допоможе уникнути великих неприємностей згодом. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини. Тож, бережіть себе і своє здоров’я! Будьте впевненими у якості питної води, яку ви споживаєте!
Олександрійське районне управління
Головногоуправління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області